Форум Шполи

http://shpola.gov.ua... width='300' height='225' alt='kruzik' border='0' class='post_img' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-image: initial; '>Четвертого лютого 2013 року в Шполянській школі мистецтв відбулася презентація музейної експозиції Київського музейного комплексу «Меморіал» ім. Василя Стуса «Народна війна» за участю її автора, історика-науковця Романа Миколайовича Круцика. Захід організовано з ініціативи районної громадської організації «Всеукраїнське об’єднання ветеранів» в особі голови Віктора Слюсаря та за сприяння представників малого бізнесу району.

Наглядний колаж в архівах і фотодокументах детально свідчить про події, які відбувалися в Україні впродовж 1917-1930-х років. Сама музейна експозиція «Народна війна» - це результат більш як дворічної праці науковців Київського «Меморіалу». Впродовж 2008–2009 рр. автори працювали в державних та галузевих архівах СБУ 18–ти областей України. Опрацьовано понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. В експозиції використано велика кількість фотодокументів, багато з яких представлені вперше.
За виявленими архівними матеріалами авторами вперше виведені статистичні дані про кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев’яти губерніях та в цілому по Україні, кількість відомих та невідомих повстанських загонів, підпільних антибільшовицьких організацій і їх осередків, антибільшовицьких загонів самооборони та стихійних виступів селян проти комуністичної окупаційної влади.
Представлена музейна експозиція «Народна війна» є першою спільною працею новоствореного «Громадського інституту історичної пам’яті» і товариства «Меморіал». Автори не претендують на абсолютну точність поданої статистики. Вона є явно заниженою, але відповідає опрацьованим архівним документам. Дослідження та пошук нових матеріалів триває. Путівник та експозиція можуть бути корисними для істориків, краєзнавців, викладачів, дослідників українського визвольного руху, студентської і шкільної молоді та всіх, хто цікавиться історією України.
Під час презентації виставки міський голова Віктор Заскалета привітав гостей у місті Шполі – географічному центрі України, та подякував за їх нелегку наукову працю та бажання доносити історичну правду до громадян України. Переглянути унікальну експозицію цього дня завітали до школи мистецтв представники громадськості району, а впродовж наступних двох днів екскурсії до минулого проводитимуться для учнівської молоді навчальних закладів

http://img.mail.ru/0... width='1' height='1' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-image: initial; '>

Микола Сова Тема: Життя міста

А у нас вже 'АТБ'!!

30 січня в місті відкривали магазин 'АТБ'. Що там робилося?
Народ десь почув, що все буде по низьким цінам, будуть давати бонуси,
буде лотерея... Ну і вперьод!!

http://content.foto.... width='600' height='399' border='0' alt='' style='border: 0px;'>
http://content.foto.... width='600' height='399' border='0' alt='' style='border: 0px;'>
http://content.foto.... width='600' height='399' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Ще сонеко не зійшло,
Зірки не сховались.
Як біля 'АТБ'
Шполяни зібрались.
Кожний рветься наперед.
В голові уява:
Може і перепаде
Дармова 'халява'

Микола Сова Тема: Життя міста

30 січня 2013 року жителям міста Шпола запам’ятається непересічною подією –

урочистим відкриттям нового супермаркету «АТБ» в центрі міста.

Це найбільша продуктова мережа в Україні, яку обирають понад 1 мільйон покупців.

Відтепер оцінити переваги покупок можна і в районному центрі Шполянщини. Зі слів

працівника магазину, асортимент магазинів складає близько трьох з половиною тисяч

товарів. З-поміж них понад 500 – це власні торгові марки АТБ, якість таких товарів не

поступається відомим трендам, але коштують набагато дешевше.

До того ж мережа продуктових магазинів АТБ дбає про те, що товари були винятково

свіжі та якісні, а спеціальний підрозділ компанії гарантує посилений контроль за

дотриманням усіх норм та стандартів на кожному етапі постачання товарів від виробника

до покупця.

Микола Сова Тема: Життя міста

http://shpola.gov.ua... class='contentpagetitle_homepage_style' style='font-size: 15px; line-height: normal; font-family: Arial; color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: initial; '>Ансамбль «Вечорниці» відсвяткував 30-річний ювілей у відремонтованому міському Будинку культури!

http://shpola.gov.ua... title='PDF' rel='nofollow' style='color: rgb(0, 0, 153); text-decoration: initial;'>

http://shpola.gov.ua... alt='PDF' style='border: none;'>

http://shpola.gov.ua... alt='Друк' style='border: none;'>

http://shpola.gov.ua... height='225' width='300' style='margin: 5px; float: left;'>Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.
Ліна Костенко

Народні музичні інструменти України – це яскрава сторінка історії музичної культури українського народу. Вони виявляють багатство його душі, свідчать про високу матеріальну та духовну культуру. Українські народні музичні інструменти є ще одним підтвердженням наспіваного, мелодійного характеру української музики, її багатоголосся.
Минулої п’ятниці ювілейне свято улюблених «Вечорниць» зібрало багато прихильників української народної музики поєднаної з українською піснею. Тридцятиріччя колективу – це немалий відрізок творчого доробку аматорського колективу. Тож, на ювілейному концерті в Шполянському міському Будинку культури зібрались учасники трьох десятиліть, прихильники, родичі, знайомі – всі небайдужі до української творчості. Приємно, що саме до цієї дати міськвиконкому вдалося завершити ремонт приміщення закладу культури, який обслуговує чималий мікрорайон у місті. Вже добрих 20 років клуб імені Горького чекав до себе уваги районної влади і ось, за передбаченим програмою «Будуємо нову Шполянщину» планом дій, шполяни отримали оновлене приміщення клубу, де зажди людно, весело і цікаво, де проводяться різноманітні святкування, концерти та творчі вечори.
Izobrazhenie_065

http://shpola.gov.ua... height='225' width='300' style='margin: 5px; float: right;'>Унікальність народного ансамблю українських народних інструментів «Вечорниці», лауреата всеукраїнських та обласних конкурсів-фестивалів, полягає в тому, що він єдиний на теренах області. Тому для його учасників завжди піднята висока планка – тримати престиж не тільки району, а захищати честь області на різних конкурсах та фестивалях. Своїми виступами ансамбль зацікавлює глядачів незвичними інструментами, дивовижним звучанням українських мелодій. І вже на першому концерті в столиці, на концертних площадках виставки досягнень (1983-1985) глядачі не вірили живому звучанню, й підозрювали, що мелодія звучала в запису. Аматори несли своє мистецтво людям, а в нагороду отримували прихильність глядачів, їх оплески і квіти. Ансамбль постійно виступає з концертною програмою перед жителями міста і сіл району, неодноразово приймав участь в обласних заходах, в столиці України, м. Києві на Виставці досягнень народного господарства, приймав участь у телетурнірі «Сонячні кларнети», таким був творчий злет колективу «Вечорниці».
Izobrazhenie_029

http://shpola.gov.ua... height='225' width='300' style='margin: 5px; float: left;'>У 1990 році за високу виконавську майстерність та творчі успіхи ансамблю «Вечорниці» присвоєно почесне звання «Народний самодіяльний». Керівник колективу Сергій Мельник сам пише музику, часто звучать мелодії в його обробці «Шполянський вальс», «Сорочинський ярмарок», «Шполянська полька».
В 2005 році ансамбль «Вечорниці» побував на острові Хортиця м. Запоріжжя і став дипломантом Міжнародного фестивалю «Сила України». В 2010 році – Лауреат Всеукраїнського фестивалю «Барвиста Україна» м. Київ, учасник телевізійного конкурсу «Фольк-musik».
На досягнутому Сергій Мельник не зупиняється, на базі цього ансамблю створює разом з міським Будинком культури та Шполянською дитячою школою мистецтв дитячий ансамбль народних інструментів «Соловейко», який став колективом-супутником. Діти із великим задоволенням опановують народні інструменти, приймають участь в дитячих конкурсах та фестивалях і на даний час вже мають не малі досягнення. Про цей колектив вже знають в області. «Соловейки» - переможці обласного телемарафону «Рось шукає таланти». А його учасники Роман Баєнко та Євгеній Медяник приймають участь і в «Вечорницях».
Izobrazhenie_010

http://shpola.gov.ua... height='191' width='300' style='margin: 5px; float: right;'>Небайдужими залишаються глядачі після спільного виступу ансамблів «Соловейко» та «Вечорниці». Вдячні, задоволені глядачі, отримали душевну насолоду всі учасники дійства. Присутній на святкуванні голова Шполянської райдержадміністрації щиро привітав ювілярів та вручив районні нагороди найактивнішим учасникам колективу. З привітаннями і подарунками звернулися також до ювілярів начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, заслужений працівник культури України Дмитро Вовк та міський голова Віктор Заскалета, які запевнили шполян у тому, що і надалі ентузіазм творчих працівників культури підтримуватиметься а

Микола Сова Тема: Життя міста
ПОЧАЄВСЬКА ІКОНА ВШПОЛІ

Почаївська Ікона Божої Матері — http://uk.wikipedia.... title='Чудотворні ікони'>чудотворна ікона http://uk.wikipedia.... title='Божа Матір'>Божої Матері, одна з найшанованіших http://uk.wikipedia.... title='Православна церква'>Православною церквою. Шанується також і в http://uk.wikipedia.... title='Римо-Католицька Церква'>Католицькій церкві Зберігається в http://uk.wikipedia.... title='Почаївська Лавра'>Почаївській Лаврі (http://uk.wikipedia.... title='Почаїв'>Почаїв, http://uk.wikipedia.... title='Кременецький район'>Кременецького району,http://uk.wikipedia.... title='Тернопільська область'>Тернопільської області).

Святкування на честь ікони відбувається http://uk.wikipedia.... title='5 серпня'>5 серпня.

[ред.]Опис

Ікона написана олійними фарбами у строго візантійському стилі на простій дошці з http://uk.wikipedia.... title='Липа'>липи, підбитій знизу (щоб не гнулась) двома http://uk.wikipedia.... title='Дуб'>дубовими перекладинами. Вона відображає матір Божу в пояс з http://uk.wikipedia.... title='Ісус Христос'>Богодитиною на правій руці. Зверху на іконі монограма — «Марія Діва»; з правого боку Спасителя — монограма «Ісус Христос». Також на іконі на клеймах зображені http://uk.wikipedia.... title='Святі'>святі: http://uk.wikipedia.... title='Ілля (пророк)'>пророк Ілія, мученик Міна, первомученик Стефан, преподобний Авраамій. Знизу — святіhttp://uk.wikipedia.... title='Жінка'>жінки: Параскева, Катерина, Ірина-діва.

У http://uk.wikipedia.... title='1866'>1866 році для чудотворної ікони виготовлена риза з 2 фунтів чистого 82-ї проби http://uk.wikipedia.... title='Золото'>золота і 20 золотників. Для прикрас використано http://uk.wikipedia.... title='Дорогоцінне каміння'>дорогоцінне каміння.

[ред.]Історія

У http://uk.wikipedia.... title='1597'>1597 року монастирю її подарувала заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит http://uk.wikipedia.... title='Неофіт'>Неофіт. Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво — він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з http://uk.wikipedia.... title='Хресний хід'>хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння і щедро наділяє монастир луками та родючими землями.

Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає http://uk.wikipedia.... title='Благодать'>благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою вірою та молитвою, надається допомога та зцілення.

=apple??vr??x??> http://uk.wikipedia.... title='1597'>1597 року монастирю її подарувала заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині XVI століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит http://uk.wikipedia.... title='Неофіт'>Неофіт. Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво — він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з http://uk.wikipedia.... title='Хресний хід'>хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння і щедро наділяє монастир луками та родючими землями.

Микола Сова Тема: Життя міста

У Шполі зустрілися з художницею-початківцем Іриною Сімак

26 вересня в актовій залі Шполянської центральної районної бібліотеки відбулась презентація маленької художньої галереї, де було представлено творчість нашої землячки, художника-початківця Сімак Ірини Василівни. Приємно було учасникам заходу спілкуватись з юною, розумною, витонченою, чарівною, талановитою гостею. Адже, знайомство з авторкою художніх робіт, її світобаченням збагачує, насичує життя різноманітними емоціями та враженнями.

Схильність до малювання в Ірини з’явилась ще дитинстві, а коли вона навчалась в початкових класах в школі зробили її першу персональну виставку. І з тих пір Іра постійно була шкільним художником-оформлювачем. Без неї не виходили шкільні стінгазети, не обходилась жодна класна чи шкільна виставка, вона очолювала пресс-центр школи. Разом з тим, поєднувала і навчанням у Шполянській школі мистецтв вивчаючи ази образотворчого мистецтва. Там вона досягла певних успіхів, приймала участь у районних та обласних художніх виставках, за що отримувала заслужені нагороди.

Зараз Ірина здобуває економічну спеціальність, але не полишає улюблену справу. Жага до живопису, яка почалась з дитинства, врешті решт захопила її повністю, вона поринула у творчість.

В картинах, які вона малює дуже майстерно, переважно олією, відтворено божественне значення ідеальної краси, універсальний зміст буття, високу духовність, розкриває людські душі через оточуючу природу. Поетичне сприйняття рідної природи, її щедрість притаманні творам Ірини, яка тонко відчуває природу, створює дивний світ, наповнений спокоєм і добротою.

Пейзаж і натюрморт – улюблені жанри образотворчого мистецтва для художниці. Вона їм довірила тремтіння свого серця і розповідь про ліричні переживання своєї душі. На творчий вечір Ірини Сімак завітав перший заступник голови райдержадміністрації Олександр Боїн, який привітав юну художницю з її першими творчими здобутками, побажав подальшого розквіту таланту.

Про формування особистості, творчість юної художниці згадували перша вчителька Антоніна Гордашевська, класний керівник у старших класах Жанна Лепенець, викладач школи мистецтв Віталій Вовк. З словами вдячності до юного таланту звернулись начальник відділу культури і туризму Дмитро Вовк, директор Шполянської ЦБС Наталя Мазур. Вони вручили Ірині квіти та сувеніри. Дивлячись на ці роботи відчуваєш, що творчий шлях молодої художниці буде активний

Микола Сова Тема: Життя міста

Кроти наступають

Вчора поніс сміття. Перейшоов дорогу, пройшов 5 метрів лісом і.. Купи землі вправо, наліво.
А в деяких місцях - ями.
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
Це ж кроти! Скоро дориються і до будинку. Побіг додому, взяв апарат і зафіксував цю картинку.

Система ходів

Система підземних ходів
європейського крота

Все життя кріт проводить в підземних ходах, прокладених в різних горизонтах
ґрунту. Ходи кротів бувають двох типів: житлові і кормові. По житлових ходах
кріт переходить від гнізда на кормові ділянки або до водопою, деколи з одногоhttp://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>біотопу до іншого; кормові є пастками, в які з
суміжних ґрунтових шарів потрапляють безхребетні. За одну ніч кріт може
прокласти до 50 метрів ходу. Гніздова камера розташовується на глибині до 1,5—2
м, зазвичай в захищеному місці — між коріннями дерев і чагарників, під пнем,
купиною, каменями, під спорудами. З приповерхневими кормовими ходами її
сполучають похилі штреки. Підземні ходи крота є системою багатоярусних галерей
діаметром 5—5,5 см. Кормові ходи в рихлому ґрунті розташовуються близько до
поверхні — на глибині 2—5 см, йдуть горизонтально. Їх можна відмітити зовні,
оскільки при ритті кріт піднімає стелю ходу у вигляді земляного валу. Викидів
землі при цьому не буває. На відкритих ділянках, де ґрунт часто і глибоко
просихає, ходи проходять на глибині 10—50 см. Шар такої товщини кріт підняти не
може, тому надлишок землі викидається на поверхню через тимчасові вертикальні
віднорки, утворюючи характерні кучки-кротовини. Кротовина над системою
пригніздових ходів буває особливо великою, до 70—80 см.

Кроти активні круглий рік; взимку нерідко прокладають ходи під снігом, де
скупчуються безхребетні, або в глибині ґрунту, нижче за рівень промерзання. У
суворі малосніжні зими, коли земля промерзає глибше за півметра, багато кротів
гинуть з голоду. Несприятливі для них і засухи. Дорослі кроти як правило
прив'язані до своїх ділянок і повертаються на них, будучи вигнаними або
віднесеними на деяку відстань. Молоді звіри в період розселення віддаляються
від материнської ділянки на відстань до 2 км.

Кротовий хід представляє для дощових
черв'яків свого роду пастку з пахучою або тепловою приманкою. Черв'яків
привертає запах кротового мускусу, до якого черв'яки проявляють позитивний http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>хемотаксис,
а також декілька більш підвищена температура повітря усередині ходу.
Привабливістю кротових ходів для черв'яків користуються також http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>землерийки,
які часто забираються в них і поїдають черв'яків раніше господаря-крота.
Підсніжними кротовими тунелями користуються інші звіри — http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>землерийки, http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>мишоподібні гризуни, інколи навіть http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>ласки і http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='text-decoration: underline; color: rgb(199, 0, 44); '>горностаї.

http://content.foto.... width='600' height='427' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>
А сьогодні знову поніс сміття і бачу. що поставили два нових котейнери. Про це ми просили вже давно.
Але не написали, що це від партії регіонів. Непорядок! буду телефонувати в штаб партії

Микола Сова Тема: Життя міста

Любов ХАРЧЕНКО

Варто тільки захотіти

Ми вже настільки звикли до стандартно-сірих пейзажів біля багатоповерхових будинків, що іншого собі й не мислимо. Звикли думати, що прибудинкова територія належить всім і водночас нікому, і ставимось до неї відповідно.

а, на щастя, такий стереотип у Шполі вже зламано. Мешканці будинку №23А вул. Піонерської наочно до вели собі й оточуючим, що радість та красу можна створити і біля своєї п'ятиповерхівки.

— / для цього зовсім не треба створювати якийсь житловий кооператив чи то вариство, — вважає голова будинкового комітету Валентина Колісник, — досить лише загорітись бажанням зробити для самих себе затишок чи зручність.

В їхньому будинку, як розповіла Валентина Григорівна, мешкають люди, не байдужі до того, що їх оточує, які своїми руками охоче прикрашають довкілля. І їх не треба до цього спо нукати, вони самі один одному задають тон в творчості, заохочують один одного до роботи.

Тож не дивно, що клумби біля під'їздів цього будинку одна краща за іншу, навіть слово «клумба» не зовсім пасує до їхніх квітників. Ось розарій, з любов'ю виплеканий подруж жям Світлани та Євгенія Нордіо, ось мікс з рокаріїв та альпійських гірок Лариси Сидо ренко, ось справжнісінький український дворик Олени та Віктора Кононенків, альтанка з квітучим куточком Катерини Криницької... Квітники ніби змагаються один з одним і ра дують око не лише мешканцям будинку, а й перехожим. Навіть домашні улюбленці - коти - поважно-аристократично походжають між квітів, ніби це все створено саме для них.

Самі мешканці будинку розповідають, що всім їм пощастило на сусідів, бо всі вони — однодумці. І не менше їм пощастило з головою будинкового комітету, яка дбає, щоб у будинку все, як слід, функціонувало, щоб не виникало форс-мажорних ситуацій. То заміну труб в підвалі організувала, то дверей в під'їздах (на черзі ще два під ізди), інші господарські роботи.

— Щоправда, робимо ми все за власні кошти, — зауважує Валентина Колісник. — А люди, які живуть в нашому будинку, просто золоті. З розумінням підходять до того, що від бюджету допомоги чекати марно, тож і вирішуємо будинкові проблеми спільними кош тами мешканців. А порядок і краса в будинку та біля нього — робота теж наших рук.

Крім тих, кого ми вже згадували вище, Валентина Григорівна називає Надію Ско рик, Галину Сніховську, Зінаїду Ярош, Юлію коваль, Тетяну Юрчик, Якова Усіка, Олену Єгорову, Тетяну Качаєву... Каже, що всіх годі й перелічити, бо, мабуть, немає жодного меш канця в будинку, який би байдуже ставився до благоустрою території.

Оглядаючи всі квітники біля будинку, зустрілись з власницею розарію — Світланою Федорівною Нордіо. Вона охоче розповіла про історію свого квітника. Коли її мама відійшла у вічність, будинок у Матусові, де вона жила, продали. А Світлані Федорівні в пам'ять про нень ку захотілось зберегти квіти, виплекані нею.

Так до шполянської п'ятиповерхівки переселились матусівські півонії та лілії. А потім, під час поїздки в Прибалтику, Світлана Федорівна придбала перші кущі троянд. Потім з'являлись нові й нові троянди, сорти яких цікавлять квітникарку. Є в її колекції «Моніка» з жовто гарячими квітами, які пахнуть фіалками, рожева «Віват, Софія», а ще Глорія Дейв, Принц Уільям, Есмеральда, Памба, Сапфір, бордюрні троянди з строкатим забарвленням... Тро яндове захоплення, здається, вже цілком заполонило серце жінки, тож на невеличкій клумбі з'являтимуться все нові сорти. Поруч з трояндами дружньо уживаються клематис, петунії, якісь блакитноокі дрібненькі квіточки з невідомою назвою, герані... А зелену огорожу виростив Євгеній Віталійович.

— Колись я побувала в Голландії і поба чила, що в цій країні зовсім немає кам'яних мурів, огорож — все потопає в зелені кущів, яскравості квітів. Це справляє настільки гарне враження, що хочеться, аби така краса завжди оточувала тебе.

Є свої історії і у інших авторів квітників цього будинку: з чого почалось, звідки черпають задуми, як народжуються композиції на квітниках — про це можна довго розповідати. Вони настільки захопились облаштуванням своєї прибудинкової території, що беруться за кожен вільний клаптик землі, і творять дива. Он Кононенки вже біля гаражів сплели з лози огорожу, і всі так і поглядають: а що ж буде далі?

Найдопитливіїїіі можуть вже сьогодні побувати на екскурсії на вул. Піонерській, 23А. Як кажуть, краще один раз побачити...

Микола Сова Тема: Життя міста

ЗУСТРІЧ З ХУДОЖНИКАМИ

У широкій долині тихоплинної сте¬пової річки Тікич розкинулось мальов¬ниче місто Звенигородка. В тумані віків губиться точна дата виникнення героїч¬ного Звени-города. Та добре пам'ятає і пишається древнє місто своїми звени-городцями. Яскраво світяться на мис¬тецькому небосхилі імена заслужених художників України Миколи Матвійо¬вича та Олександри Василівни Теліжен-ків — членів Національної спілки ху¬дожників України, членів Національної спілки майстрів народного мистецтва України, учасників всеукраїнських, все¬союзних, міжнародних, зарубіжних, обласних, персональних художніх вис¬тавок, їх твори зберігаються в музеях, приватних колекціях в Україні та за кордоном. Вони експонуються в США, Канаді, Німеччині, прикрашають при¬ватні колекції знавців мистецтва Поль¬щі, Болгарії, Греції, Монголії, Канади, Чехії, Індії, Росії, Білорусії.
Теліженки — це творча родина, уні¬кальність якої відома не лише на Чер¬кащині та в Україні, а й далеко за кор¬доном.
Микола Матвійович Теліженко — скульптор, графік, живописець та ге-ральдист, а ще неперевершений майс¬тер вирізування чудернацьких візерун¬ків із паперу, «витинанок». В цьому різ¬новиді народного мистецтва майстер досяг визнання «президента українсь¬кої народної витинанки».
Після закінчення Львівського дер¬жавного інституту прикладного та деко¬ративного мистецтва у 1979 році і донині родина проживає в Черкасах.
Микола Матвійович працює в різних видах декоративно-прикладного та об¬разотворчого мистецтва: різьба по де¬реву, графіка, монументальна скульп¬тура, пластика малих форм, художня кераміка, витинанка.
Художньою обробкою дерева Ми¬кола Матвійович займається з кінця 60-их років. Здійснив десятки монумен¬тально-декоративних інтер'єрних та екстер'єрних робіт у жанрах та техніках рельєфу.
Брав участь у конкурсах на створен¬ня монументу до 1500-ліття Києва (II премія), герба Черкас (І премія), пам'ят¬ника В.Симоненку (заохочувальна премія) тощо. Працюючи в системі Ху¬дожнього фонду, створив велику кіль¬кість монументальних творів, що при¬крашають різноманітні споруди. З 1980 року брав участь у багатьох мистецьких виставках, в симпозіумах з обробки каменю. За творчий період зробив де¬кілька великих серій в пластиці («Стру¬ни Дніпра», «Чорнобильська мадонна», «Роксолана», «Материзна», «Битим шляхом», «Крик Берестечка» тощо), у графіці («Ніч у Батурині», «Голодомор», «Гонга в Умані», «Козак Мамай» тощо). Останні роки працює над створенням геральдики та прапорництва. Разом з дружиною Олександрою створив герб Черкаської області та її прапор, герби та прапори районних центрів Черкащи¬ни та інших областей України, держав¬них установ та фірм.
Мистецтво Миколи Теліженка глибо¬ко закорінене в національну традицію, пройняте національним духом, націо¬нальною ідеєю. За свою плідну працю Микола Матвійович Теліженко нагород¬жений орденом Княгині Ольги II сту¬пеня.
Олександра Василівна — доцент мистецтвознавства, викладач Банківсь¬кого університету національного банку України (м. Київ).
В 1991 році Олександра Василівна очолила Черкаський осередок НСМНМ України, при якому в 1993 році створила науково-творчо-виробниче підприємст¬во «Арта». Маючи ґрунтовні фахові знання, підсилені багаторічними науко¬вими дослідженнями, роботою в фон¬дових зібраннях музеїв і польових екс¬педиціях, а також виробничим досві¬дом, Олександра Василівна разом із колективом творчої майстерні «Арта» створила ансамблі сценічного одягу для творчих колективів, артистів. Відомі особи українського політикуму вдяга¬ються у вишиванки від Олександри Теліженко.
Головною темою праці майстрині є рушник. Рушник, цей тисячолітній не¬знищенний оберіг, що символізує жит¬тєву долю і є благословенням України, родини, особистості, знайшов оновлене продовження життя, новітнє прочитання та актуальність: «Тріумф жінки», «Шлях аріїв», «Нарбутівський», «Роксолана», «Вогонь душі Тараса», «Роде наш красний», рушниковий триптих «Вода
— стихія життєдайна».
Вінцем рушникової творчості Олек¬сандри Теліженко став «Рушник націо¬нальної єдності України». В цьому ве¬личезному монументальному творі — ідея культури України і благословення її на кращу долю. Його вишивали біль¬ше тисячі майстринь-вишивальниць з усіх областей України, вкладаючи в свою роботу мрії про духовний розквіт і добробут рідної землі, народу.
28 жовтня 2011 року о 14-ій годині в читальному залі районної бібліотеки відбудеться творчий вечір заслужених художників України Миколи Матвійо¬вича та Олександри Василівни Теліжен-ків.
Від Покрови на Черкащині розпоча¬лася «Поетична осінь». Професійні письменники Черкащини зустрічають¬ся з громадами області. Творчі групи
— а до них увійшли не лише майстри пера, а й актори, співаки — відвідають половину районних центрів області. На зустрічах автори читатимуть свої твори, представлятимуть нові книги, дарува¬тимуть бібліотекам книжки черкаських авторів, примірники альманаху обласної спілки письменників «Холодний Яр». Бо ж мета заходу — донести до земляків рідне художнє слово.

Микола Сова Тема: Життя міста

ентр України

• У Шполянському районі змонтували металеву колону «Географічний центр України»
Як повідомили кореспонденту Інтернет газети «Шпола онлайн» у Шполянській райдержадміністрації, 27 квітня 2011 працівниками ПП Костогриз О. П. проведені роботи, змонтовані металеві колони комплексу «Географічний центр України» висотою 13,5 м згідно проектно-кошторисних призначень, а разом з фундаментом становитиме 14,5 м.
Чотирьохгранна колона встановлюється, як орієнтир всіх сторін світу (північ, південь, схід, захід). Вершина колони виготовлена у вигляді пшеничного колоса, державного герба України.

Перший заступник голови Шполянської райдержадміністрації Василь Колісник подякував за підтримку керівництва Черкаської обласної державної адміністрації, злагоджену співпрацю працівників ПП Костогриза Олександра Петровича, приватного архітектора Петренка Анатоля Дмитровича, Черкаського управління містобудування та архітектури, ПП Мірошника Валерія Олексійовича, філії «Шполянський райавтодор» Варламова Олега Олексійовича. В планах на майбутнє, при надходженні коштів будуть встановлені плити з надписами всіх 27-ми адміністративно-територіальних одиниць України, здійснено будівництво підпірної стінки та паркової зони.
Велика господарська робота начальника відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації Олени Миколаївни Яровенко.
Роботи тривають. Нині до ладу приводять паркову зону.
У райдержадміністрації шукають інвесторів, які хочуть зробити свій внесок у цю добру справу.

http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>

Закрити